ЩО РОБИТИ ДОРОСЛИМ, ЩОБ ЗАСПОКОЇТИ І ПІДТРИМАТИ ДИТИНУ
ЩО РОБИТИ ДОРОСЛИМ, ЩОБ ЗАСПОКОЇТИ І ПІДТРИМАТИ ДИТИНУ
Війна ввійшла в наше життя … Як би ми не намагалися захистити своїх дітей від жахів війни, війна є у їхній свідомості, вони думають про неї, переживають за її хід. Деякі діти бачать її у снах, малюють у малюнках. Інколи вони питають у нас: чому на нас напали?; що буде з нами?; чи ми переможемо?; коли закінчиться ця війна?; коли ми повернемося до свого дому?; чи вціліє наш будинок? та інші. Нам самим собі тяжко відповісти на ці запитання, та і не на всі питання ми можемо дати відповідь. А про деякі питання не хочеться думати.
Але основним нашим завданням є те, щоб діти не відчували себе наодинці з цією тривогою, цими питаннями, щоб вони знайшли з нашою допомогою спокій і відповіді на свої питання, які допоможуть бачити дорогу, по якій вони зможуть з нашою підтримкою пройти крізь усі ці випробування війни – і вийти з них мудрішими та сильнішими.
- БУДЬТЕ ВІДКРИТІ Д О ОБГОВОРЕННЯ ТЕМ И ВІЙНИ
Навіть, якщо ми не знаємо відповідей, дітям важливо знати, що вони можуть з нами говорити на цю тему, говорити чесно і відверто про все, що їх хвилює. Говорити не раз – при потребі піднімати нові питання, чи уточнювати значення того, що вони почули щось у новинах чи в розмові дорослих. Діти хочуть і потребують розуміти життя і те, що в ньому відбувається – тому з повагою, уважністю та терпеливістю поставмося до їх запитань, даймо дітям відчути нашу готовність разом шукати відповіді, що ми є з ними, що ми разом у цьому досвіді, і разом прокладемо шлях крізь нього…
- СПРОБУЙТЕ ЗНАЙТИ Р АЗОМ З ДИТИНОЮ М УДРІ ВІДПОВІДІ
Можна відповісти швидко і бігло, можна випалити щось бездумно у злості – та це не буде помічним. Можна читати лекцію – та хто буде її слухати? – а можна разом розмірковувати, разом шукати розуміння… Діти потребують ясності і правди. Тому, шукаймо разом слова, шукаймо пояснень, які будуть добрими відповідями на усе, що хвилює дитину: наприклад, про те, як темрява може розростися в душі людини настільки, що вона стає диктатором, і що люди можуть бути дуже різними – і світлими, і сповненими темряви. І що хоч у ворога чисельніша армія, але наша армія відважніша і з нами правда, з нами усі сили добра – тому ми неминуче переможемо. І що ми не знаємо, коли це завершиться, але ми готові витримати усі випробування, щоби врешті прийти до перемоги… Спільний пошук цих відповідей допомагає дитині вибудувати своє світосприйняття – це допоможе загалом їй у житті зростати у мудрості…
- ВІДПОВІДАЙТЕ НЕ ЛИШЕ НА ЗАПИТАННЯ, АЛЕ Й НА ПОЧУТТЯ ДИТИНИ
За запитаннями дітей стоять часто їх почуття – це і тривога за майбутнє, і за життя батька, який служить у ЗСУ; і смуток за домом, який полишили; і за бабцею з дідом, які зараз на окупованій території; злість на ворогів та багато інших. Важливо дати дитині відчути, що ви бачите і розділяєте її тривогу, чи смуток: «Ти переживаєш за батька, і я теж. І я теж сумую за бабцею і дідом і за нашим домом…» Коли почуття дитини приймають, розділяють – вона тоді уже не є з ними наодинці і їй стає легше знайти на них належну відповідь: «Давай помолимося за тата і за усіх наших воїнів – будемо сподіватися і чекати їх з війни!»; «Або ж бабці з дідом непросто – давай намалюй їм малюнок, я сфотографую і перешлю – це буде їм гарна підтримка!»
- ІНКОЛИ НАЙКРАЩОЮ ВІДПОВІДДЮ НА ЗАПИТАННЯ Є КАЗКА, МАЛЮНОК АБО ДІЯ
Багато речей діти краще розуміють через казки, через історії. У них вони можуть знайти відображення своїх почуттів, приклади для поведінки, у них вони можуть теж знайти світлі та мудрі думки, вони дадуть їм силу вірити в неминучу перемогу Сил Світла. Тож розповідаймо їм історії та казки – ресурсів зараз багато, але не забуваймо теж і історії з нашого життя, і з історії людства, і казки, які ми часом можемо на ходу для дітей створити… А інколи відповіддю може бути малюнок – просто намалюйте купку загарбників, а тоді багато-багато-багато Сил Світла з усього світу – інколи це промовляє сильніше, ніж будь-які слова. А інколи доброю відповіддю є дія: «Що ж поговорили ми про війну і про перемогу, а тепер пора до уроків, бо ж майбутній Україні будуть потрібні добре освічені діти!»
- ЗАВЖДИ ДАВАЙТЕ НАДІЮ І ГОВОРІТЬ ПРО ЦІННОСТІ
Надія – це не псевдооптимізм – що усе буде добре і завтра війна закінчиться. Псевдооптимістичні завірення ведуть до розчарувань і втрати довіри. Дітям важливо розуміти, що є втрати, і є біль, і є, і ще будуть… І що ми не знаємо, коли війна закінчиться. Надія – це про те, що врешті решт Світло завжди переможе темряву. І про те, що попри біль втрат і усі руйнування, ми відбудуємо нашу країну. І будемо пам’ятати і берегти в серцях усіх, хто віддав за неї життя. І будемо жити і любити. І будемо творити наше майбутнє світлим та гарним – і у ньому, як і зараз, ми будемо вільними!
- ОБГОВОРЮЙТЕ З ДИТИНОЮ ПРАВИЛА “ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ”
Потрібно пояснити дитині, що зараз дуже важливо слухатися старших – вчителя, батька, маму, не сперечатися з дорослими та слідувати за тим, хто відповідальний за безпеку. Також домовтеся та навчіть дитину, де вона може зустрітися з вами або іншими родичами, де переховуватися, якщо буде втрачено мобільний зв’язок.
- ГРАЙТЕ ІГРИ, ВИКОНУЙТЕ З ДИТИНОЮ ЗАСПОКІЙЛИВІ ВПРАВИ
Під час стресу ігри дітей можуть бути трохи “регресивними”, тобто старші діти можуть знову грати в ігри для малечі. Можна ліпити з пластиліну, окреслити навколо себе коло безпеки з нитки, рвати на дрібні шматки папір, «Видихнути хмаринку» (уявити, що вдихнули хмаринку і видихнути її зі звуком, можна з грозою і блискавкою, тупотіти при цьому ногами) тощо. Також можна грати настільні ігри, малювати, грати у слова, ігри в телефоні, в яких залучене просторове сприйняття (наприклад, Тетрис ).
- ДАЙТЕ ПОСИЛЬНЕ ЗАНЯТТЯ ДИТИНІ
По можливості доручіть дитині посильну їй роботу. Це, наприклад, слідкувати за порядком в кімнаті. Доручіть дитині певну функцію чи роль. Попросіть дитину нагадати вам, коли підете в магазин, що потрібно купити або нагадати, що потрібно зробити в помешканні.
- ДОЗВОЛЯЙТЕ ДИТИНІ ВИВІЛЬНЯТИ НЕНАВИСТЬ ТА ЗЛІСТЬ
Зараз і для дорослих, і для дітей виявляти злість (ненавидіти, лаятися, кричати) – це здорова реакція. Тому дорослим потрібно дозволяти собі й близьким, зокрема й дітям, це робити. Це варто робити в ігровій формі. Можна застосовувати ігри, в яких дитина зможе зіграти негативного, а потім позитивного персонажа (наприклад, придумати злу тваринку і поводитися так, як, на нашу думку, може себе вести ця тваринка. Потім перетворитися на добру тваринку). Але, після вивільнення ненависті та злості, потрібно перемкнутися на щось добре і позитивне: на обійми, теплий чай, добрі слова одне одному.
За матеріалами сайтів:
